Працівники КВПВ повертаються з окупації

Вранці 24 лютого, коли Харків почали обстрілювати, чоловік перебував на маршруті. Він швидко закінчив роботу та вирушив у село Руські Тишки, де на нього чекала родина - дружина, шестирічна дитина та мама. Селище було окуповане російськими військами майже одразу, у зв’язку з цим вже не було можливості виїхати до Харкова.

Іван Шаповал пройшов зі своєю родиною всі жахи окупації. У перші дні ховалися від обстрілів у підвалі, а потім були вимушені виїхати до країни агресора. Спочатку прибули до Бєлгорода, потім їм довелося проїхати півтори тисячі кілометрів, щоб добратися до міста Івангород, який межує з Нарвою (Естонія). 

«Їхати через Росію було справжнім пеклом. За нами велося стеження, постійно перевіряли, фотографували, але ми все одно змогли виїхати», – розповів Іван.

Сім’ї дивом вдалося перейти кордон. З Естонії вони вирушили до Німеччини, де пробули кілька місяців. Але, як тільки з’явилася можливість, одразу повернулися до України.

«У Європі було дуже хороше ставлення до нас, до українців. Люди допомагали протягом всього часу нашого перебування у Німечинні. Але вдома все одно краще! Тут є робота та щось вдалося зберегти з майна», - зазначив водій КВПВ.

Приватний будинок Івана Шаповала у Руських Тишках, яке вже звільнили українські війська, повністю зруйнований, але чоловік не втрачає оптимізму. За його словами, в Україні йому набагато легше, бо відчуває підтримку товаришів. Нещодавно чоловік повернувся до роботи та зараз працює на одному із найскладніших маршрутів підприємства - на Північній Салтівці.

За словами директора КВПВ Олексія Артикуленка, підприємство чекає на повернення до роботи кожного  працівника, який знаходився в окупованому місті чи був змушений виїхати за кордон.