Геннадій Кернес відкрив барельєф Святої Тетяни на станції метро «Університет»

«Сегодня нам в очередной раз удалось подтвердить статус Харькова как студенческого города. Харьков - город молодежи, и открытие на станции метро «Университет» образа Св.Татьяны - тому подтверждение», - сказав ГеннадійКернес, відкриваючи барельєф.
За задумом ініціаторів встановлення образу Святої Тетяни, його присутність повинна символізувати її особливу опіку над студентами. Це знайшло відображення в тексті таблички, що супроводжує барельєф: «Нехай принесе вона успіх, вдихнув любов до божественних істин, небесна покровителька студентів Свята Тетяна. Михайло Добкін. Геннадій Кернес. Сергій Мусєєв».
Як повідомили в КП «Харківський метрополітен», щодня через станцію «Університет» проходить більше 10 тисяч студентів, така ж кількість щодня приїжджає на площу іншими видами транспорту. Після появи в ЗМІ інформації про те, що образ Святої Тетяни буде встановлено у вестибюлі станції, в студентському середовищі вже сформувалося повір'я, що перед важливою подією потрібно загадати бажання і доторкнутися до руки святої.

Довідка:
Свята Тетяна жила в Римі в III столітті, була дочкою багатого римлянина і була вихована ним у християнській вірі. Під час гонінь на християн при імператорі Олександрі Севері (царював з 222 по 235 роки) разом з батьком Тетяна була піддана катуванням і прийняла мученицьку смерть 12 (25) січня 226 року. Після того, як у цей день в 1755 році імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ про відкриття Московського університету, Тетянин день став святкуватися спочатку як день народження університету, а пізніше і як свято всіх студентів.
Ідея встановити на станції метро бронзовий образ Святої Тетяни-покровительки студентів виникла близько року у тодішнього керівника Харківського метрополітену Сергія Мусєєва і була схвалена керівництвом міста.
Авторами барельєфа стали молоді харківські художники-монументалісти Роман Мінін, Роман Блажко та Антон Шестеріков. Вони отримали церковне благословення у настоятеля храму Святого Олександра Невського о. Петра. На композицію було витрачено близько 150 кг бронзи.