Залюбовський Ілля Іванович

Народився 15 червня 1929 року у с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області.

У 1954 році закінчив Харківський державний університет ім. О. М. Горького за спеціальністю «фізика».

З 53 років загального стажу 50 років працює в колективі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

З 1967 року і до тепер обіймає посаду проректора з наукової роботи ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

У 1967 році співробітники кафедри експериментальної ядерної фізики під керівництвом І. І. Залюбовського відкрили явище радіовипромінювання широких атмосферних злив космічних променів. Цикл робіт відзначений Державною премією УРСР.

Ученому-фізику І. І. Залюбовському, одному з перших у світі, вдалося розв’язати задачу стосовно вимірювання статистичних електромагнітних моментів атомних ядер. За цикл робіт «Визначення структури атомних ядер за допомогою магнітних моментів вибудованих атомів» у 1983 році відзначений премією АН України ім. К. Д. Синельникова.

У 1999 році удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки.

Під керівництво І. І. Залюбовського в Харківському університеті створено потужну експериментальну базу для розв’язання фундаментальних задач радіаційної фізики твердого тіла, радіаційного матеріалознавства, біофізики та медицини, радіаційних випробувань та розробки нових технологій.

За сприяння І. І. Залюбовського в ХНУ ім. В. Н. Каразіна створено базу для рівноправного міжнародного науково-технічного співробітництва.

Викладає в ХНУ ім. В. Н. Каразіна, а також в університетах інших країн. На основі його лекцій написано підручники «Ядерна фізика» (1991), «Ядерна спектроскопія» (1980), «Ядерна фізика» (1991).

Автор понад 350 наукових робіт, п'яти монографій і двох підручників для студентів фізичних спеціальностей університетів.

Голова експертної ради природничих наук при Міністерстві освіти і науки України, член Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки.

Член наукової ради НАН України з ядерної фізики та фізики високих енергій. Багато років представляє уряд України в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (м. Дубни, Росія).

Головний редактор журналу «Ядра, частицы, поля», член редколегії «Української фізичного журналу».

доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений працівник науки і техніки України, заслужений професор ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Лауреат премій імені К. С. Синельникова (1983), імені Ярослава Мудрого (1994), двох Державних премій України в галузі науки і техніки (1971, 1999).

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1976, 1986), орденом «За заслуги» III, II та I ступенів (1998, 2004, 2008).