Бершов Сергій Ігорович

Народився, 31 березня 1947. Має велику родину: дружина Тетяна, діти – Олег, Марина і Анастасія, онуки – Михайло, Анна, Софія і Марія.

Закінчив Київський державний інститут фізичної культури (1984 р.).

Працював електриком, слюсарем, маляром-висотником, був членом штатної збірної команди СРСР з альпінізму (1981-1990рр.), старшим тренером штатної збірної команди України з альпінізму (1991-1996 рр.), спортсменом–інструктором (1997-1999 рр.).

Від 1972 р. – член збірних команд України та СРСР з альпінізму та спортивного скелелазіння, 16-разовий чемпіон та призер чемпіонатів СРСР, 35-разовій чемпіон України, 6 разів був чемпіоном та призером найбільших міжнародних змагань зі спортивного скелелазіння.

На цей час працює доцентом Харківської державної академії фізичної культури.

Проводить велику роботу з пропаганди фізичної культури та спорту, здорового образу життя; діючий спортсмен і тренер, віце-президент Харківської обласної федерації альпінізму і скелелазіння, президент харківського обласного клубу альпіністів.

За підсумком спортивного рейтингу – один з лідерів у сучасному українському та світовому альпінізмі.

За свою спортивну кар'єру здійснив 20 сходжень на вершини понад 7000 метрів, та 12 сходжень на 7 вершин понад 8000 метрів.

У 1982 році вперше в нічний час здійснив сходження на Еверест (8848 м) за новим маршрутом з боку Непалу, на вершині Світу підняв герб м. Харкова.

У 1989 році здійснив першопроходження траверс 4-х вершин Канченджанги (8586 м).

У 1990 році першопроходження Південної стіни Лхоцзе (8516 м). На сьогодні ці три маршрути ніхто не повторив.

У 2000 році здійснив сходження на Еверест (8848 м) з боку Тибету (Китай).

Кожного року здійснює 3-4 сходження на Ельбрус (5642 м – вища точка Європи).

У співавторстві з О. Парахонєю написав книжки «Шаги по вертикали» Київ, 1985 р.; «Да обойдут тебя лавины» Київ, 1992 р.

Майстер спорту міжнародного класу (1982 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1982 р.), заслужений тренер України (1990 р.), діючий альпініст.

Нагороджений орденами «Трудового Червоного Прапору» (1982 р.), «Дружби Народів» (1989 р.), «За заслуги» ІІІ ст. (1996 р.), «За мужність» III ст. (1999 р.), медаль «За видатний внесок у розвиток Кубані» II ст. (2000 р.), Почесний знак ЦК ВЛКСМ «Спортивна доблесть» (1982 р.).

За першосходження та першопроходження за маршрутами вищої категорії складності в різних гірських системах світу нагороджений знаком «Першосходжувач». Учасник програми «Прапор України на вершинах світу». Член СТП «Україна». За сходження на найвищі вершини СРСР нагороджений знаком «Сніговий барс».