Метро, яке вартує своєї ціни

Відповідно до проекту рішення "Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів метрополітеном" вартість поїздки у метро подорожчає на 25% та складе 5 грн. замість 4 грн. За даними метрополітену, щодоби близько 800 тис. пасажирів отримують послугу з перевезення. То ж додаткові надходження від цього подорожчання складуть близько 800 тис. грн. щодоби, або 24 млн. грн. на місяць. ПРОСИМО вжити заходів щодо запровадження зазначених нижче позитивних змін, які зроблять користування харківським метрополітеном зручнішим для всіх харків'ян та гостей міста, назавжди.. Більшість з цих змін не потребують великих бюджетів та можуть бути запроваджені впродовж місяця. Позитивні зміни у метро для харків'ян: 1) Встановити на станціях табло з зворотнім відліком часу до прибуття поїзду. У метрополітені є чіткий розклад, є система відстеження знаходження поїздів у тунелях, то ж треба лише обробити цю інформацію та вивести на табло саме ту інформацію, яка цікавить пасажира - час до прибуття поїзду. 2) Безкоштовний Wi-Fi без авторизації на усіх станціях. Wi-Fi у вагонах. Той Wi-Fi що зараз запроваджено на деяких станціях не є зручним для використання, оскільки потребує додаткових дії щоб отримати доступ. Нам, харків'янам, було б приємно відчути трошки гостинності. Вдома для наших гостей ми не ускладнюємо доступ до інтернету показом реклами, на якій ще й заробляємо. Не роблять так і володарі кафе, до яких ми завітаємо. А щоб справді зробити відвідувачам приємно - то треба зробити Wi-Fi доступним у поїзді, як це зроблено у деяких інших метрополітенах. 3) Сплата проїзду банківською карткою. Було б добре мати хоча б по одному турнікету на кожному вході у метро, який приймав би оплату з банківської карти PayPass / PayWave. Це було б особливо зручно для гостей нашого міста. Поповнення проїзних карток чи купівля одноразових квитків мають бути можливими не тільки готівкою, а й банківською карткою. Це сучасно, зручно та цивілізовано. 4) Розмітка на станціях з вказанням орієнтовного розташування дверей вагонів. Поїзди метро доволі точно зупиняються на станціях. Спостережливі люди знають, де очікувати дверей вагону: там де ноги витерли пил. Але було б значно краще вдивлятися не у пил на підлозі, а просто бачити зрозумілу розмітку на станції. Місця входів що пристосовані для інвалідів також мають бути позначені розміткою на станції. Ця розмітка має бути рельєфною, щоб люди з порушеннями зору могли з її допомогою краще орієнтуватися. 5) Ремені на поручнях у вагонах. Більше поручнів біля входів. Є люди, зріст яких не дозволяє зручно користуватися поручнями у вагонах. Ремені на поручнях добре вирішують цю проблему. Біля входів у часи пік збирається дуже багато людей, і багатьом з них немає за що триматися, бо навпроти дверей у по середині вагону поручнів нема. Обладнання поручнями цих місць дозволить підвищити комфорт та безпеку пасажирів. 6) Карта метро з прив'язкою до наземного транспорту. Для зручної навігації по місту потрібна інтермодальна карта громадського транспорту, щоб можна було зрозуміти на якій станції треба виходити, щоб пересісти на потрібний маршрут тролейбусу, автобусу чи трамваю. 7) Карта з розташуванням виходів з метро у вигляді банерів на кожному виході зі станції. Це дозволить знаходячись на станції зрозуміти, у яку сторону треба йти, щоб вийти у бажаному місці. 8) Позначити туалети на схемі метрополітену. Інформація про розташування туалетів, які є на переходах між станціями, має бути зазначена на схемах у вагонах та станціях метро. Гості міста та харків'яни можуть навіть не знати про те що туалети взагалі існують. Також було б гостинним не брати плату за користуванням туалету, а як добрий господар покласти ці трати у операційні витрати, як вентиляцію, світло і інші блага, які потрібні усім без виключення. Доступність - мінімум. 9) Безпечні та зручні у користуванні двері при вході на станції. Двері на станціях і виходах з метрополітену доволі масивні і, головне, дуже тугі. Треба прикладати багато зусиль щоб відчинити їх. Коли у годину пік купа людей проходить через такі двері, це стає дуже незручним і дуже небезпечним, особливо для літніх людей, дітей, батьків з малюками у колясках, людей з візками, людей з інвалідністю. Метро - це основна транспортна магістраль міста, і вона має бути доступною і зручною для усіх верств населення. 10) Облаштувати рейками усі сходи всередині метрополітену. Деякі виходи з метро облаштовані рейками. З їх допомогою трошки легше спуститись до метро з візком, дитячою або інвалідною коляскою. Але далі у переходах та на станціях також бувають сходи, і вони зазвичай не обладнані такими рейками. Доступність - цивілізовано. 11) Тактильна карта для незрячих та людей з порушенням зору. 12) Доступний метрополітен для людей з інвалідністю. Шлях від вулиці і до вагона та назад має бути таким, щоб людина на інвалідному візку могла подолати самостійно. Не вади тіла роблять людину інвалідом, а середовище, у якому люди з такими вадами не можуть бути самостійними. Ми маємо створювати таке середовище, яке дозволить людям з порушеннями здоров'я не бути залежними від сторонньої допомоги, дозволить бути самостійними. Якщо ми цього не робимо - то ми калічимо людей. У цьому напрямку треба робити хоч якісь кроки. З повагою та гідністю, мешканці м. Харків.