Житель Червонозаводського району Микола Хворост відзначає 90-річчя

Житель Червонозаводського району, ветеран Другої світової війни Микола Хворост сьогодні, 10 грудня, відзначає 90-річчя.
До ювіляра в обласну лікарню ветеранів війни, де він зараз закінчує лікування, приїхали в гості заступник голови Адміністрації Червонозаводського району Євген Мошняков, начальник районного управління праці та соціального захисту населення Ірина Корнєва, голова районної організації ветеранів України Микола Стогній.
Вони привітали іменинника з днем народження, побажали йому здоров'я і бадьорості духу, вручили подарунки.
Микола Хворост розповів гостям про своє життя, поділився спогадами про війну.
«У мене був важкий життєвий шлях. Я пішов в армію у 17 років в грудні 1942 року, а в лютому 1944 року вже був поранений, потім отримав ще кілька поранень. Дружина померла 15 років тому, живу сам. Але я тримаюся, намагаюся зберігати бадьорість духу, і в цьому мені допомагає гумор, я постійно жартую, може, тому й виглядаю молодше своїх років. На питання про здоров'я відповідаю, що збираюся дожити до ста років, одружуся і після цього вийду на пенсію. Я вважаю, що головне в житті - ніколи не здаватися», - розповів ветеран.
Довідка. Микола Петрович Хворост народився 10 грудня 1925 року в сім'ї селян у селі Перша Новостроївка Грайворонського району Бєлгородської області.
1 січня 1943 року був призваний до лав Червоної Армії. Пройшовши тримісячні збори полкової школи міста Кулеб'яки і отримавши звання сержанта, був направлений у військове училище, яке готувало офіцерів для фронту. Незабаром училище розформували. Микола Хворост був направлений у маршову роту 1-го Прибалтійського фронту, також служив у морській піхоті.
В одному з боїв загинув командир взводу полкової розвідки, і Миколу Хвороста призначили на цю посаду, в якій він і зустрів День Перемоги. Тричі поранений, у тому числі в голову.
За стійкість і мужність нагороджений орденами Бойового Червоного Прапора, Вітчизняної війни I-го ступеня, Богдана Хмельницького; медаллю «За Перемогу над Німеччиною» та ін.
З 1951 року брав активну участь у відновленні зруйнованого в роки війни Харкова, працюючи водієм, машиністом екскаватора. За доблесну працю в мирний час має багато заохочень, почесних грамот.




