У Каразінському університеті пройдуть Барабашовські астрономічні читання

Як повідомили в університеті, нинішні наукові читання присвячені 120-річчю з дня народження видатного українського астронома Миколи Барабашова.

У наукових читаннях візьмуть участь школярі, студенти та аспіранти вишів Харківського регіону. У програмі читань - виступи учасників конференції, а також екскурсія до Науково-дослідного інституту астрономії університету (астрономічна обсерваторія, вул. Сумська, 35). Як зазначили в університеті, захід орієнтований, в основному, на молодь, його може відвідати будь-який школяр або студент.

Організатори конференції: кафедра астрономії та космічної інформатики фізичного факультету університету, Харківське територіальне відділення Малої академії наук України.

Відкриття конференції - о 10:30, початок реєстрації учасників - о 10:00. Більш детальну інформацію можна дізнатися за тел. 707-55-37.

Довідка. Микола Павлович Барабашов - астроном, академік Академії наук УРСР, ректор Харківського університету в 1943-1945 роках, директор Астрономічної обсерваторії університету. Вивчав фотометричні властивості поверхонь Місяця, Марса, атмосфер Венери і Юпітера. Встановив, що поверхня Місяця складається з вулканічних порід базальтового типу, що мають велику пористість, провів візуальні спостереження Марса, на підставі яких була складена карта його поверхні, виконав оптичну фотографічну фотометрію поверхні Марса в різних променях і визначив її оптичні характеристики. Виявив «квазідзеркальний» характер відбиття світла від видимої поверхні Венери, спільно з Миколою Пономарьовим сконструював перший в СРСР спектрогеліоскоп.

Науково-дослідний інститут астрономії ХНУ ім. В. Н. Каразіна був створений у 2002 році на базі університетської астрономічної обсерваторії, заснованої в 1808 році. В інституті проводяться фундаментальні та прикладні дослідження з фізики Сонця, Місяця, планет, супутників, астероїдів, комет, фундаментальної астрометрії і зоряної астрономії тощо. Обсерваторія обладнана 70-сантиметровим телескопом-рефлектором, 35-сантиметровим телескопом системи Бейкера-Шмідта, спектрогеліографом, 20-сантиметровим рефрактором Цейса та іншими інструментами.