Геннадій Кернес співчуває рідним і близьким Сергія Остащенка

З життя пішла людина видатної долі, що вписала своє ім'я в історію українського народу і літопис Великої Вітчизняної війни як герой-визволитель.

Сергій Остащенко народився 25 вересня 1924 року в с. Бєловське Бєлгородської області.

Після закінчення школи працював у колгоспі. У Радянській Армії з лютого 1943 року.

Навідник знаряддя винищувально-протитанкового полку 7-ї гвардійської армії молодший сержант Сергій Остащенко 27 вересня 1943 року першим переправився через Дніпро і вогнем своєї гармати підтримав захоплення с. Бородаївка Дніпропетровської області. 2 жовтня 1943 року він особисто підбив три танки, відбивши атаку фашистів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року Сергію Остащенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений також орденом Леніна, Великої Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки, медалями.

У 1944 році Сергій Остащенко став офіцером, закінчивши Ленінградське артилерійське училище. Після війни далі служив в армії. У 1962 році закінчив Військову артилерійську академію ім. Ф. Е. Дзержинського. З 1977 року полковник Остащенко в запасі.

До виходу на заслужений відпочинок Сергій Михайлович працював у Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства. Брав найактивнішу участь у ветеранському русі та патріотичному вихованні молоді, очолював Харківський обласний комітет Міжнародної української спілки ветеранів війни.

Усе життя Сергія Остащенка було взірцем мужності і самовідданого служіння Вітчизні, гідним прикладом для зростаючих поколінь.

Поділяємо скорботу і біль рідних, друзів, колег - усіх, хто знав і любив Сергія Михайловича.

Харків'яни завжди пам'ятатимуть і шануватимуть подвиги Сергія Остащенка. У наших серцях він житиме вічно.