
Фокін Володимир Петрович
Кінорежисер.
Народився
Народився 8 вересня 1945 року у Харкові в родині фармацевтів.
Освіта
Випускник електромашинобудівного факультету Харківського політехнічного інституту (1967), де два роки залишався на кафедрі інженером.
Трудова діяльність
У 1969-1971 році служив у військах ППО (командир взводу). Надалі (1971-1973) викладав математику та електротехнічні дисципліни в Донецькому політехнікумі. Одночасно в 1964-1970 році керував студентським самодіяльним театром «Силует». Це спонукало його вступити до ВДІКу, режисерський факультет якого Володимир Фокін закінчив у 1978 році (майстерня Юрія Єгорова). Дебютом і випускною роботою був короткометражний фільм «Смерть чиновника» (1978), хоча вже в 1977 році Володимир Фокін узяв участь у зйомках фільму «Злива».
У 1980-ті роки активно знімав фільми. Найбільшу популярність Володимиру Фокіну приніс телесеріал «ТАСС уповноважений заявити...».
У 1990-ті знімав менше. У першій половині був художнім керівником кіностудії «РАПІД» (1990-1995), потім працював головним режисером телекомпанії «Каскад» (1996-1997). У ці самі роки Володимир Фокін активно працював і на телебаченні (цикли передач «Клуб земляків» (1993-1994) і «Стара квартира» (1998-1999), документальний телефільм «Останній міф» (1994), а також викладав у ВДІКу .
У липні 2010 році керував другою Міжнародною Літньою кіношколою ВДІКу, що проходила в Азові.
Режисерські роботи: «Смерть чиновника» (1978), «Сищик» (1979), «Олександр Маленький» (1981), «ТАРС уповноважений заявити...» (1984), «Клуб жінок» (1984), «До першої крові» (1989), «Будинок для багатих» (1997), «П'ятий янгол» (телесеріал) (2002), «Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон» (2007).
Акторські роботи: водій у фільмі «Шкура» (1991), «Д.Д.Д. Досьє детектива Дубровського» (1999), Леонард Гуділін в телесеріалі «П'ятий янгол» (2002).
Почесні звання
Заслужений діяч мистецтв РФ (1996). Почесний кінематографіст Росії, лауреат Премії ім. О. П. Довженка (1982), лауреат Премії Ленінського комсомолу (1981).
Нагороди
Нагороджений медаллю «В пам'ять 850-річчя Москви».