Підсумки року: Майдан європейського рівня для харків'ян

Сама по собі ідея не нова, і певні зміни, свідками яких сьогодні є харків’яни, мали собі за підоснову рішення міської ради попереднього скликання. Однак конкретні проекти і рішення щодо оновлення майдану було ухвалено протягом останнього року.
Уже на першому засіданні виконкому міський голова Геннадій Кернес наголосив на тому, що реконструкція площі Конституції, як загалом історичної частини Харкова, належить до пріоритетних завдань міської влади – відродження й примноження колишньої величі міста.
Містобудівне обґрунтування оновленого майдану представила в квітні на огляд і поціновування громади директор фірми-поектанта Тетяна Поливанова. Проект схвалили на громадських слуханнях, його ухвалила містобудівна рада. Втілення проекту передбачає не просто капітальний ремонт площі. Воно передбачає створення майдану європейського рівня в самому серці Харкова.
Оновлення майдану Конституції потребувало заміни його змістової домінанти. Харків уже попрощався з п’ятьма товаришами, тими, що «з холодильником» і «з ломбарду». Монумент борцям за встановлення радянської влади розібрали в максимально короткі строки - обережно, із застосуванням сучасних технологій, зваживши на те, що для покоління харків’ян цей памятник мав символічне значення. Тепер він очікує на свій час, щоб як свідчення епохи прикрасить район зі славною пролетарською історією - ХТЗ.
Наступницю гранітних громадян визначили в межах закритого конкурсу, результати якого стали відомими наприкінці червня. Перед авторами ескізних проектів висували умову в роботах відтворити тематику незалежності України, при цьому щоб ідея пам'ятника була легко відчитна і зрозуміла, а сам він вдало вписався в ансамбль майдану. Переміг макет алегоричної фігури Незалежності, вона ж «Україна, що летить» - бронзова Ніка на кулі. Для авторів майбутнього пам’ятника – Ганни Іванової та Олександра Рідного - це буде нагода втілити образ незалежності уже у власному баченні, а не спираючись на чужий проект. Легкість і летючість – таким має стати змістовий центр усього майдану. Як наголошує сам автор проекта, хотілося не брилу, скелю, а навпаки – протилежне за формою того, що є (чи, точніше, було) на площі. Класицистичний образ, перевірена часом алегорія свободи через підкорення стихії і хаосу – гідна окраса історичного центру міста.
Прозорий, відкритий, світлий – таким має стати майдан Конституції менше ніж за рік. Сірий граніт виходів та самого майдану, легка скляна прибудова Історичного музею, поремонтовані й витримані в історично тяглому стилі фасади бекетівських будівель, додаткове підсвічування.
Окрім того, для зручності харків’ян оновлять асфальт на дорозі, на зупинках громадського транспорту встановлять павільйони, поставлять додаткові лавки. Реконструкція торкнеться і функціонального, «зворотного» боку майдану – інженерних мереж та зливової каналізації.
Функціональність має стати другою відмітною рисою нового майдану Конституції. Починаючи від морозостійкого брукування, облаштованого паркування й закінчуючи додатковими виставковими площами Історичного музею. Задля зручності городян на Сумській, 1 змонтовано новий Градусник, тепер ще й енергоощадний, з десятирічною гарантією, виготовлений за технологією, що дає змогу бачити його покази за найяскравішого світла вдень. А на зустріч «під Градусником» харків’ян тепер ведуть поремонтовані виходи з метро, а це не тільки новий граніт, інформаційний вказівник, поручні. Оновлено інженерні комунікації, установлено східці з підігрівом, щоб ніхто не ковзав по льоду, ризикуючи здоров’ям – у ремонті виходів з метро «Радянська» та «Історичний музей», як і в усій реконструкції майдану, відчувається практичний підхід. Ґрунтовний підхід завбачливого господарника.
Надмета усіх тих змін, що очікують майдан Конституції, полягає в тому, що Харків має отримати майдан європейського рівня та європейського типу. Європейський – це сучасний. І дійсно, проект реконструкції майдану Конституції передбачає застосування новітніх матеріалів та інженерних технологій, новітніх рішень у використанні простору. Зазначимо принагідно, що добудова Історичного музею має перетворити його ще й на центр сучасного мистецтва, на взірець тих, що є в усіх великих культурних осередках Європи.
Європейський – це ще й традиційний, непереривний, належний Старому Світові та відданий віковічним цінностям. Коментарі тут зайві. Що може бути для Харкова більш історичним, аніж його найдавніший майдан, де ледь не кожна будівля на периметрі – це видатна пам’ятка, перлина архітектури? Минуле століття, сповнене буремних днів, багато що забрало в майдану і не менше зайвини йому додало. І сьогодні площу Конституції вертають і творять для харків’ян такою, якою і має бути центральна площа європейського міста, де є магістрат, є неповторний архітектурний ансамбль, є витриманий в дусі класики пам’ятник.
Гірчинки додає те, що увесь цей проект має свій, вибачте на слові, дед-лайн. Євро, що вже невблаганно наближається. Хоча про що, власне, ідеться? Є Харків – приймаюче місто, а є Харків той, що Бекетова і Величка, Сумцова і Потебні, Грицька Квітки і Григорія Савича Сковороди. Є місто десятків поколінь харків’ян, минулих і майбутніх.