#Обличчя_Харкова. Петро Малєєв – слюсар Київської філії КП «ХТМ»

У момент, коли ворожий снаряд влучив у котельню онкологічного центру на вул. Гуревича, Петро Павлович чергував у скляній «сторожці» лише за кілька метрів від епіцентру вибуху. За його словами, усе, що пам’ятає, - це страшний звук прильоту, після якого оговтався вже під купою мотлоху і пилу. На щастя, опалювальний сезон тоді скінчився, і газ у котельній вже перекрили. 

У той час сам Петро Павлович фактично жив на роботі, бо його будинок у Циркунах опинився в окупації.  Родина чоловіка виїхала до Фінляндії, а він сам так і не захотів залишити рідне місто і підприємство.  

Вперше від початку війни Петро Малєєв навідався додому лише в липні. А три місяці тому ворожий снаряд влучив у літню кухню на подвір’ї. Але і в цьому випадку Петро Павлович бачить позитив – рятувальники так швидко загасили загоряння від вибуху, що на будинок вогонь не перекинувся, і там цілком можна жити. Слюсар вважає, що головне у будь-якій ситуації – сподіватися на краще, і так воно неодмінно і станеться. 

Нагадаємо, з героями рубрики «Обличчя Харкова» сайту Харківської міської ради можна ознайомитись у соціальних мережах за хештегом #обличчя_Харкова.