Звернення Ігоря Терехова з нагоди Дня пам’яті загиблих у полоні

«Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю українців, які були страчені, закатовані або загинули в російському полоні.

За кожним з них - обірване життя, нездійснені мрії та родина, для якої світ назавжди розділився на «до» і «після». Це біль батьків, які не дочекалися своїх дочок і синів, біль дружин, чоловіків і дітей, які втратили найдорожчих. Це біль усієї України.

Міжнародне гуманітарне право вимагає гуманного ставлення до військовополонених і захисту цивільного населення. Але росія нехтує не лише міжнародними нормами - вона нехтує самою людяністю. Катування та вбивства стали черговим проявом її прагнення зламати й знищити нашу націю. Цим злочинам немає і не може бути виправдання.

Україна та весь цивілізований світ мають зробити все, щоб жоден кат не уникнув відповідальності. Ми ніколи не забудемо наших людей і не дозволимо перетворити їхні імена лише на рядки у списках загиблих.

Сьогодні наші думки також із усіма українцями, які досі перебувають у російській неволі. Ми молимося, щоб вони витримали, повернулися додому живими та знову обійняли своїх рідних.

Вони відстоювали Україну - на полі бою, у спротиві окупантам, у вірності своїй державі навіть у найтяжчих умовах. Тепер наш обов’язок - відстояти їх: повернути живими, встановити правду про долю кожного зниклого та домогтися справедливості для тих, чиє життя забрала росія.

Вічна шана та пам’ять усім закатованим і страченим! Честь кожному, хто витримав пекло полону, та тим, за чиє повернення ми боремося щодня!».