Сташис Володимир Володимирович

Народився 10 липня 1925 р. в місті Суми. 

У 1950 р. закінчив Харківський юридичний інститут. 

Проректор юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. 1950-1956 рр. – аспірант, асистент, старший викладач. 1956-1991 рр. – завідувач кафедри кримінального права Харківського юридичного інституту. З 1964 р. – проректор, перший проректор юридичного інституту, а потім Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. 1962 р. – доцент, 1973 р. – професор, 1993 р. – академік Академії правових наук України.

Академік-секретар і член президії Академії правових наук України, голова Експертної ради Державної акредитаційної комісії України, почесний професор Національної академії внутрішніх справ України, іноземний член Російської академії природничих наук по відділенню геополітики і безпеки, почесний академік Національного університету «Острозька академія», почесний доктор Соломонового університету, член Міжнародної асоціації юридичної методології в Канаді, член Лондонської дипломатичної академії, член Європейської асоціації законодавства (EAL), директор Харківського центру вивчення організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні, член Науково-консультативних рад Верховного Суду України та Міністерства юстиції України. Іменем «Сташис» названо малу планету 7373.

Помер 11 листопада 2011 року.

Автор і співавтор понад 180 наукових праць, з яких сім монографій, чотири науково-практичні коментарі, чотири підручники та ін.

Нагороджений орденами України «За заслуги» І, ІІ, ІІІ ступенів (повний кавалер), орденом Богдана Хмельницького, дев'ятьма орденами СРСР, 36 державними медалями. Заслужений працівник вищої школи України (1970), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Лауреат премії Національної академії наук України (1981), лауреат Державної премії України (2001), двічі лауреат премії ім. Ярослава Мудрого (2001, 2002), Герой України (2006).