Шалімов Олександр Олексійович

Народився 20.01.1918 у с. Введенка Задонського р-ну Липецької обл. (Росія). 

Освіта вища. Закінчив Кубанський медичний інститут, лікувальний ф-т (1936-1941). Докторська дисертація «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерового сосочка» (1958).

З 09.1941 до 09.1944 - головний лікар, завідувач хірургічного відділення Нерчинської заводської районної лікарні Читинської обл.
З 09.1944 до 08.1946 - головний лікар, завідувач хірургічного відділення Забайкальської міської лікарні у м. Петровськ-Забайкальськ Читинської обл.
З 08.1946 до 07.1949 - завідувач хірургічного відділу Брянської обласної лікарні.
З 12.1949 до 09.1952 - головний лікар Орловського обласного відділу охорони здоров'я.
З 09.1952 до 01.1953 - асистент кафедри медінституту шпитальної клініки у м. Курськ.
З 02.1953 до 03.1957 - головний хірург Брянського обласного відділу охорони здоров'я.
З 04.1957 до 08.1959 - доцент факультетської хірургічної клініки Харківського медичного інституту.
З 08.1959 до 05.1965 - завідувач кафедри грудної хірургії та анестезіології Українського інституту вдосконалення лікарів у Харкові.
З 05.1965 до 05.1970 - директор Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії.
З 05.1970 до 05.1971 – завідувач кафедри хірургії Київського інституту вдосконалення лікарів.
З 05.1971 до 07.1972 - директор НДІ гематології та переливання крові, Київ.
З 07.1972 до 04.1988 - директор, з 04.1988 - почесний директор НДІ клінічної та експериментальної хірургії; головний хірург Міністерства охорони здоров'я України (за сумісництвом).
У 1967-1985 рр. - голова постійної комісії з охорони здоров'я та соцзабезпечення ВР УРСР.

Член Міжнародної спілки хірургів (1989), Міжнародної спілки гастроентерологів. Член Наукового товариства хірургів України, асоціацій хірургів Німеччини, Австрії, Росії. 

Помер 28.02.2006.

Доктор медичних наук (1959), професор (1961), академік НАНУ (відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології, фізіології та медицини, 03.1978) та АМНУ (1993). Заслужений лікар РРФСР (1956), заслужений діяч наук УРСР (1967). Лауреат Державної премії УРСР (1977) та СРСР (1985). Герой Соціалістичної Праці (1982).

Нагороди: Почесна відзнака Президента України (1993), орден «За заслуги» II (01.1998), I ст. (08.1999). Почесний громадянин міста Києва (05.1998).